Швейне обладнання для пошиття постільної білизни

Особливості пошиття постільної білизни

Постільна білизна — це важливий елемент, який є в кожному домі. Вона являє собою текстильний виріб із певним функціональним призначенням. Цей вид продукції здавна використовується для облаштування спального місця. Комплект постільної білизни зазвичай складається з одного підковдрача, одного простирадла та двох наволочок. Розглянемо, яке швейне обладнання підходить для пошиття таких виробів, на що слід звернути увагу та як правильно обрати тканину.

Яке обладнання використовується?

Якщо ви шиєте постільну білизну вдома, цілком достатньо однієї швейної машини. Однак для великого швейного виробництва потрібне спеціалізоване обладнання. Для цього застосовуються прямострочні швейні машини. Крім того, на ринку представлено стьобальні, стачувальні, стачувально-обметувальні та підшивальні машини. Окрему категорію становлять машини типу «зигзаг».

Також додатково використовується швейна техніка спеціального призначення — пристрої для пришивання ґудзиків, петельні машини, машини для втачування, підшивання та закріпок. Вони застосовуються для виконання окремих операцій. Крім того, обов’язково потрібні зручні столи для розкрою тканини. Важливу роль відіграють пристрої для волого-теплової обробки — різні моделі прасок зі спіральними, пластинчастими або трубчастими нагрівальними елементами. Додатково використовуються преси з різними типами приводів, а також відпарювачі, що відповідають високим стандартам якості.

Останнім часом на виробництвах почали застосовувати техніку для транспортування, розбракування та розкрою матеріалів. До неї належать розбракувально-вимірювальні, настильні пристрої, а також стаціонарні або пересувні машини для закрою тканини. Широко використовуються конвеєри, настильні столи зі спеціальними різальними механізмами або напівавтоматичними системами настилання полотен. Хоча пошиття постільної білизни здійснюється вручну, сучасні виробники прагнуть максимально спростити та прискорити процес, створюючи нові механізми та види обладнання. Працюючи з професійною швейною технікою, використовують допоміжні елементи — різні лапки, напрямні лінійки, окантовувачі та інші пристосування. Купити швейну техніку можна в спеціалізованих магазинах, які пропонують якісне обладнання з гарантією.

Як здійснюється пошиття?

Технологія пошиття постільної білизни є відносно простою, але потребує уваги до деталей. Важливо враховувати розміри кожного елемента — для стандартів «півтораспальний», «двоспальний» чи «євро» вони відрізняються. Також слід правильно обрати тканину, адже саме з цього починається процес пошиття. Для виготовлення постільної білизни найчастіше використовують такі матеріали:

1. Фланель. М’яка бавовняна тканина, що добре зберігає тепло.
2. Поплін. Гладкий, шовковистий матеріал із легким блиском.
3. Ситець. Легка, приємна на дотик тканина, популярна для літніх комплектів.
4. Матрацний тик. Щільне полотно, яке вирізняється зносостійкістю.
5. Бязь. Найпоширеніша тканина для постільної білизни — м’яка, легка, практично не мнеться.
6. Напірниковий тик. Тонкий, але міцний матеріал, що переважно використовується для наволочок.
7. Популен. Поєднання льону та бавовни. Завдяки щільному переплетенню волокон тканина зберігає малюнок навіть після численних прань.

Під час вибору тканини слід ураховувати всі особливості майбутнього виробу та бажані властивості. Виробництво постільної білизни — це тонка робота, яка потребує особливої точності. Тому важливо підібрати обладнання, яке підходить для обробки обраного матеріалу, адже не кожна машина є універсальною. Для різних тканин може знадобитися різне оснащення.

Процес пошиття

Пошиття постільної білизни здійснюється за спеціальною технологією з використанням міцних з’єднувальних швів — білизняних або сорочкових. У процесі кожну деталь вивертають навиворіт, зшивають, потім знову вивертають і прострочують вдруге — це забезпечує додаткову міцність. Для виготовлення простирадла беруть відріз тканини прямокутної форми, враховуючи необхідні розміри. Краї підгинають двічі по 1 см і підшивають.

Під час пошиття наволочок викроюють квадрат або прямокутник потрібних розмірів. Прямокутна форма дозволяє зробити клапан для закриття наволочки — зазвичай на 15–20 см довший від основної частини. Краї обробляють так само, як у простирадла, потім деталі складають і зшивають. Частину, призначену для закриття, також необхідно обробити. Деякі моделі мають ґудзики або розрізи, прошиті короткими стібками. Оптимальний варіант — наволочка із замком-блискавкою або застібкою. Ті, хто планує відкрити власне швейне виробництво у цій сфері, повинні враховувати всі описані нюанси під час розробки та виготовлення виробів.